17–18 листопада, м. Одеса – в медичному домі “Odrex” було по-справжньому сппекотно.
Лише уявіть: наукові дискусії студентів та інтернів на одні з найбільш актуальних тем сучасної медицини. Серед них – антибіотикорезистеність. Кому ще проявляти лідерство, як не студентам?
Черговий рік поспіль на всеукраїнському заході під одним дахом всіх зібрало Студентське товариство «Інтелектуальні ігри НМУ».
Детальніше прочитати про сам турнір можна тут – http://goo.gl/G2zahq.
Давайте детальніше зупинимось та ознайомимось з запитанням про SDD(Selective Decontamination of Digestive tract) та її можливий вплив на АМР у відділеннях.
Форма запитання тут – http://goo.gl/24zJcz.
Отже, SDD (а також її «сестра» – Selective Oropharyngeal Decontamination – далі SOD) це стратегія з профілактичним прийомом антибіотиків, для мінімізації виникнення ендо- та екзогенної інфекції, що веде до зменшення смертності у пацієнтів в критичному стані. Коротка суть методу полягає в запобігання або ерадикації (в разі наявності) орофарингеального та-або кишкового вмісту потенційно патогенними мікроорганізмами. Цього року методика святкує свій 35-й день народження (у 1981 році стратегію було застосовано вперше; а вже через 2 роки вийшла стаття Stoutenbeek CP та компанія, під назвою «A new technique of infection prevention in the intensive care unit by selective decontamination of the digestive tract» в журналі Acta Anaesthesiol Belg.).
Протокол включає в себе 4-ри денний режим, що складається з:
– внутрішньовенного введення цефотаксіму;
– орофарингеальне введення пасти, до якої входить колістин, тобраміцин та амфотерицин В (кожен з компонентів в 2% концентрації) для SOD;
– в суспензії 10-mL, що вміщувала 100 мг колістину, 80 мг тобраміцину та 500 мг амфотерицину В через назогастральну трубку, для SDD
– поєднання SOD та SDD.
*- існують також модифікації методики та протоколу з застосуванням метронідазолу. По протоколу рекомендується уникати застосування пеніцеліну, амоксициліну, піперациліну, карбапенемів, тазобактаму, кліндаміцину та інших.
Варто відмітити, що SDD та SOD входить до протоколів лікування в Нідерландах (знайти та ознайомитись можна тут – http://goo.gl/333Bs7).
Також, хочемо ознайомити Вас з списком ВООЗ про критично важливі медичні засоби в медичній сфері, та класифікації аб на групи Доступу, Спостереження та Резерву – та зокрема поглянути, які позиції займають засоби, які застосовуються в протоколі SDD та SOD- http://goo.gl/ohkiSv.
Фактично, головним завданням даної стратегії є запобігання розвитку інфекцій, що виникають при наданні медичної допомоги (зокрема збудниками групи ESKAPE– для яких використовуються аб групи резерву).
Сумніви та страх використання даної методики полягає у його можливому впливі до антибіотиків групи резерву (і, фактично, до останньої лінії засобів, які можуть застосовувати лікарі).
Більшість робіт, що вказують на ефективність виживаності та скорочення смертності у пацієнтів, а також, відмітимо, впливу на розвиток резистентності (http://goo.gl/TCzHf4та http://goo.gl/b95xqr) протягом тривалого часу були здійснені в Нідерландах та Німеччині – країни з більш низьким ризиком тягару резистентних збудників та ефективними заходами інфекційного контролю в лікарнях (зокрема, за даними ECDC). Більше того, в лікарнях зменшувались темпи застосування антибіотиків (окрім цефалоспоринів) (http://goo.gl/aMMXMy), а також – метод показував свою фінансову ефективність (деталі – http://goo.gl/LeyyMk та http://goo.gl/KHsoXF).
У критичному огляді від особи, як сприяла прийняттю протоколу в Нідерландах озвучена думка, що в країнах з більш високим тягарем резистентних збудників, ця процедура дійсно може сприяти розвитку резистентних бактерій (детальніше – http://goo.gl/9B8oGg). В огляді також наводиться інформація про сумнівність вигоди методу для певних нозологічних одиниць інфекцій, що виникають при наданні медичної допомоги.
Щоправда, з’являються обнадійливі результати досліджень з відділень з високим тягарем резистентних бактерій (http://goo.gl/gWxhom), щоправда при цьому – в них функціонують спеціалісти з ІК та є належний мікробіологічний супровід. Цікавим буде результат в країнах, де подібних умов не існує (здогадуєтесь, зокрема, якій?!).
При цьому, навіть для подібного методу існують обмеження, про які закликає European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing(EUCAST) – зокрема через складність визначення резистентності до колістину (деталі – http://goo.gl/nvvpLh).
Результати подальших досліджень є багатообіцяючими.
Висловлюємо захоплення організаторам та всім учасникам подібного дійства!
Молодь в черговий раз демонструє небайдужість до важливих речей!
